неділя, 19 листопада 2017 р.

Містер Лис та трохи про лисозалежність Sewn Dreams

Цей рік точно можна назвати лисозалежним, бо з такою кількістю пошитих лисів можуть посперечатися лише минулорічні зайці.

Отже, в зв'язку з цим у Sewn Dreams екстренний випуск новин!



Лиси захопили Майстриню та вимагають викуп. Майстриня вміє шити ляльок, єдинорогів, слонів та сов, але Лиси зламали її волю та заставили працювати тільки на себе! Майстриня шиє лисів вдень та вночі!

Мета банди - захопити весь світ та приручити людей до подорожей. Врятуйте Майстриню, замовте ляльку!


Якщо лисячий конфлікт не буде вирішено, то мене точно зарахують до товариства анонімних лисоголіків. І свій день я починатиму з привітань: "Я Оля, і я шию Лисів". Деякі діти почали називати мене тьотя Оля з Лисеням. Хоча в частині про тьотю я б посперечалася ))

Мабуть, варто додати, що банда вже була помічена в інтер'єрі свого нового дому, з якого обіцяла розлетітись в якості подарунків. Тож захоплення світу в дії. І Лиси вже йдуть до Вас. Готуйте обійми та пишіть, якщо у вас теж є лисяча мрія. Як відомо, мрії зшиваються...



субота, 18 листопада 2017 р.

Зайчик Вуханьчик от Sewn Dreams

Був такий рік в Sewn Dreams, коли зайчики Вуханьчики були найпопулярнішою іграшкою серед усіх. Їх дарували діткам, замовляли друзям в якості презенту з України, купували собі на втіху. Але цього року місце амбассадора брендуіграшок ручної роботи посіли Лиси. Проте, це не привід забувати старі образи.

Тож Зайчик Вуханьчик в персикових кольорах, який з'яивися задля того, щоб одного дня бути подарованим новононародженій маленькій Олечці.



В комплекті з зайчиком йшов мішечок, в який можна потім ховати, або самого зайчика, або ж піжамку малечі.



пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

Наймудріша іграшка-подушка Сова

Літнє мовчання на моєму сайті переросло в таку ж мовчазну осінь. Але отримавши нещодавнє замовлення саме з сайту, я подумала, можливо, не варто його закидати. Тож буду реанімувати свій блог і показувати відшиті роботи, ділитися подоражами та пригодами Містера Лиса.

Влітку на світ з'явилась маленька дівчинка Анютка. І саме до неї відправилась наймудріша іграшка-подушка Сова.

Серед вимог до цього замовлення значилось лише два пункти:

. підвищена мімішність,
- дуже довгі лапи.

Чомусь мені захотілося пошити саме сову під це замовлення. Образ я могла пропонувати будь-який. У результаті вийшло 40 см ніжності і довжелезні лапки.



Сподіваюсь, ця Сова стане симоволом дитинства, а коли дівчинка виросте, то згадка про іграшку буде жити в закутках її пам'яті та зігрівати серце.

Зі своїх дитячих іграшок я пам'ятаю рожевого зайця, через якого ми  з братом завжди сперечалися, відстоюючи своє право власності на плюшевого звіра. А ще у мене була подушка Думка, яка заколисувала мене перед сном.

А це фото від власниці



А з якими іграшками росли ви?

вівторок, 6 червня 2017 р.

День 30. МОТИВАЦІЯ

Сьогодні завершальний пост для #ts_challenge_sewndreams на тему МОТИВАЦІЯ.

Тема настільки об'ємна, що я не знаю, з якого боку обійняти це величезне дерево. А тому поділюся з вами однією практикою, яку мені показали на майстер класі. Перед тим як робити її, прочитайте далі інструкцію до пункту 3:

1. Зручно влаштуйтесь на кріслі чи стільці та поверніть голову назад. Що ви бачите? Чи далеко змогли ви повернути голову? Запам'ятайте це.

2. Тепер закрийте очі. Глибоко вдихніть та видихніть тричі. Уявіть, що ваша голова повертається назад на 90 градусів. Що ви бачите? Ваша шия пластична та повертає голову на 180 градусів ... потім на 360 ... Що ви бачите? Ви вільно крутите головою і нічого не обмежує вашого руху. Впоралися?

3. Тепер відкрийте очі. Поверніть голову в ту ж сторону, що і  першого разу. Тепер вдалося побачити більше, ніж тоді?

Про що це? А це про те, що всі "не можу", "не зараз", "не вмію", "не впораюся", "не до цього" живуть у наших думках, а значить у наших силах їх змінити. У наших силах наповнити вітрила вітром натхнення та надій, щоб іти повним курсом за своїми бажаннями, відкриваючи з кожним днем ​​для себе нові можливості та таланти. У наших силах розкрити свій потенціал та проявити себе в абсолютно новій для себе ролі. І врешті-решт у наших силах берегти свою маленьку внутрішню дитинку, мрії котрої варто захищати! Пам'ятайте, що в кожній маленькій дитинці є по 200 грам вибухівки, а можливо й з півкіло! І їй під силу підірвати стіну ваших страхів на шляху до мрії! То, можливо, варто відпустити себе та почати діяти?


понеділок, 5 червня 2017 р.

День 29. Натхнення

Сьогоднішню тему в #ts_challenge_sewndreams я вже висвітлювала на сторінках свого блогу, а тому скористаюся посиланням та відправлю вас за натхненням до моїх роздумів "Где живет вдохновение"


неділя, 4 червня 2017 р.

День 28. Питання

Сьогодні тема питань у #ts_challenge_sewndreams.

1. Як замовити свою мрію?

Напишіть мені про те, що хочете замовити, або ж просто розкажіть для кого буде призначатися подарунок, що любить ця людина більше за все. І я подумаю над варіантами. У деяких випадках можлива робота з ескізами, коли я малюю приблизно, що і як буде виглядати та узгоджую з вами.


Докладніше про це ТУТ

2. Я не знаю, чого хочу?

Тоді я попрошу розповісти мені історію, поставлю питання, щоб ви змогли привідкрити мені свій світ. Я упевнена, що разом ми зможемо віднайти саме ваш образ та втілити вашу мрію!

3. Скільки часу потрібно на створення мрії?

Все залежить від складності та деталізації. Але я можу зробити як і швидко, так і довго. Всі роботи йдуть у своєму тільки їм відомому ритмі. Замовляти краще заздалегідь, щоб я могла пожити з думками про вашу мрію та надихнутися нею, а також поставити її у графік робіт. В окремих випадках можу взятися за термінове замовлення, але все залежить від ситуації.

4. Як отримати свою мрію?

Отримати можна через кур'єра, Новою поштою, Укрпоштою або ж зустрітися особисто.

Докладніше про це ТУТ


5. Ну, що "у матросов есть вопросы?"







субота, 3 червня 2017 р.

День 27. Відгук

У #ts_challenge_sewndreams тема, яка надихає усіх рукодільниць нашої планети - відгуки. Пропонується згадати кращий з них. Якщо чесно, то для мене кожен відгук є особливим. Ваші слова вселяють упевненість та окриляють, надихаючи рухатись далі. Момент, коли іграшка вперше зустрічається із замовником особливо хвилюючий для будь-якого майстра. Я люблю ваші фото, якими ви ділитеся зі мною. Але викладаю їх тільки з дозволу. Так що у мене їх набагато більше, ніж я їх показую.



Я пам'ятаю, як зраділа, отримавши те замовлення 1.5 роки тому. Чоловік хотів портретну ляльку дівчині. Тоді я не знала, що створюючи її, буду близька до того, щоб здатися. Було перероблено все в цій роботі! Джинси, піджак, футболка, сумка, волосся .... В якийсь момент я перестала розуміти, чи подобається взагалі те, що я роблю. Адже, це для мене важливіше, ніж просто виконати замовлення.

На допомогу прийшов чоловік. А так як вони із замовником обидва виявилися програмістами, то стали обговорювати замовлення через мене. Чоловік пояснював, що зробити, щоб наблизити ляльку до потрібного образу. Я перекроювала роботу та справа зрушила з місця. У фіналі вийшла лялечка дуже схожа на свою власницю, у точно такому ж одязі (тільки босоніжки замінили на балетки), з точною копією принта на футболці та з такою ж зачіскою. Правда, схожість з оригіналом показати не можу, дівчина попросила не викладати фото.

Я зробила це, не дозволила здатися без боротьби, і результат сподобався! Ось тому цей відгук запам'ятався мені надовго.

пʼятниця, 2 червня 2017 р.

День 26. Мета

Челлендж #ts_challenge_sewndreams добігає кінця, як і четверта весна Sewn Dreams. Наступною темою дня стала "Мета".

Отже, Sewn Dreams має намір:

1. Пошити тих трьох дивних створінь, котрі вже другий місяць лежать у ескізах.

2. Пошити серію ляльок. Тема є, рук не вистачає.

3. Пришити пару додаткових рук. Зайвими точно не будуть.

4. Зрушити ліпних ляльок з місця, використовуючи ті самі руки з п. 3

5. Запустить он-лайн магазин. Тут одними руками не обійтися, але, головне, почати.

6. Деякі підписники радили оженити Містера Лиса. Тож хай буде тут!

А закінчу я улюбленою фразою мого свекра: "Що думати ?! Стрибай!" Так що я пострибала! Хто зі мною?

Картинка з інтернету

середа, 31 травня 2017 р.

День 25. Цікавий проект та лялечка в українському стилі

Розповім я ось про цю новеньку дівчинку в темі "Цікавий проект" в рамках #ts_challenge_sewndreams

Ця дівчинка народжувалася нешвидко та норовливо. Сподіваюся, я не лякаю замовників, відправляючи фото безголових тілець в розпатланому одязі на голках. Але мені так хотілося, щоб вона підійшла і була саме такою, якою її хочуть бачити. При цьому хочеться, щоб і творчий політ лишився при мені.



Я вирішила зробити повністю зйомний одяг, так як лялечка ігрова для дівчинки. Незважаючи на норовливий характер, що проявився у роботі над її вишиванкою, лялечка вміє слухняно сидіти та стояти у взутті без підтримки.



Вишиванка вийшла далеко не з першого разу. Ідея з бісером прийшла після того, як замовниця кинула фото футболки задекорованої гудзичками для прикладу . Це зрушило мій творчий потяг з місця! Ззаду вишиванка на різнокольорових гудзиках. У джинсів є передні та задні кишені, як у справжніх.


На сумочці аплікація єдинорога, так як господиня їх дуже любить. Правда, чоловік сказав, що це якийсь особливий вид єдинорогів - слабко впізнаваємий у суспільстві. У сумочці резиночка для волосся з маком та фотоапарат у подарунок для лялечки.
Личко вишито. Вирішили, що так краще для дитячої лялечки. Але я все одно використовувала тонування, щоб виглядало цікавіше.



Але, що ж особливо цікавого у цьому проекті для мене?

По-перше, баланс між бажанням замовника та моєю творчої свободою. Не знаю, що ви з цього зрозумієте, але це щось внутрішнє, на рівні відчуттів і практично не має відношення до роботи.

По-друге, вийкріка, на якій поки що захотілося зупинитися.

І по-третє, назва... Тепер я називаю моїх лялечок Пімпочки ... або Горошинки ... через їхні носики бубочкою. Лишилося лише обрати одну назву...

понеділок, 29 травня 2017 р.

День 24. У дорозі

Наступна тема #ts_challenge_sewndreams найбільше підходить моєму акаунту. Це тема "У дорозі". Ні для кого не секрет, що мої іграшки намотують тисячі кілометрів зі мною, аби потім поділитися побаченим з іншими.

І, можливо, не всі знають, що першим відправився в дорогу в поїздку по Болгарії кілька років тому домовичок Кузя. Це було всього один раз. Адже, не домовичкам не дуже радісно по світу шастати! Якщо цікаво, то розповідь про ту поїздку можна почитати ТУТ



Другим мандрівником став Ведмедик Тео. Він склав нам компанію у першому поході на яхті в Середземному морі в Італії. На борту проявив себе, як найсерйозніший ведмідь, за що і був списаний на сушу з виплатою річної зарплатні. На фото Тео провітрюється на фоні околиць Києва, переганяючи яхту на чергову гонку.



І, нарешті, третім мандрівним SewnDreamчіком став усіма улюблений Містер Лис. Хитра руденька шкурка встигла побувати з нами за рік у Барселоні, стати частиною команди на яхті в Греції, ознайомитися з древньою культурою Трипілля, відправитися за грибами під Ржищів та дослідити зимові Карпати. На фото Лис у марині на острові Лефкада.



Ось такі дорожні історії у Sewn Dreams.

Мене запитували чи буду я міняти мандрівника і шити новий образ. Поки не знаю ... не знаю, кого. Наразі, лису готується новий прикид для літнього сезону. 

День 23. Як фотографувати іграшки ручної роботи. Частина перша

Хочете поділюся тим, як я фотографую свої іграшки ручної роботи? Незалежно від вашої відповіді, я все одно поділюся цією інформацією у рамках #ts_challenge_sewndreams  Так що шансів утекти у вас немає!



Поки я не навчила ляльок, мавп, єдинорогів, лисів та іншу хвостато-волохату живність робити селфі, як я, доводиться заради них приймати найнезручніші пози та повзати по підлозі у пошуках вдалого кадру.

Техніка, з якою повзати веселіше:

1. Nikon D3000 - мій старенький фотодруг.

2. Армія об'єктивів. Найпопулярніші - це 18-35 мм зі світлосилою 1.8 та фікс 50 мм зі світлосилою 1.4. Але раніше я обходилася звичайним китовим об'єктивом 18-55, який йшов у комплекті при покупці.

3. Фотоспалах. У мене недорогий китайський варіант. Усе влаштовує, крім відсутності поворотної голови, щоб знімати вертикальні кадри.

4. Іноді використовую свій телефон Samsung Galaxy S6

5. Штатив, якщо повзати трохи лінь.

Об'єктиви. Мої об'єктиви вважаються світосильними, а це означає, що вони виручають при недостатньому освітленні та краще розмивають фон. Але купувати їх тільки заради іграшок не варто. Можна і на звичайному китовому отримати пристойні знімки.

Для зйомки важливий фон. Не варто знімати вашу роботу, якщо позаду щось картате влазить у кадр. У мене два фотофони від @milaz_fotofon, молочний плед, світла стіна та підлога на балконі, а також його Величність Білий Ватман - король усіх початківців. Крім того, можна знімати на природі. Мої білки, наприклад, отримали чудову зйомку в лісі. Але тут теж пам'ятаємо, що фон позаду повинен бути нейтральним, аби привернути увагу до вашої роботи, а не написів на заборі.

Ви відшукали кадр, доповзли до нього та натиснули на кнопочку спуску. Отримавши фото, засмутилися, бо воно затемне, бузковий колір став синім, а кіт Барсик якимось чином опинився у кадрі. На допомогу прийде програма по обробці Lightroom. Там можна кадрувати знімок (це, звичайно, якщо Барсик не вирішив стати головним у вашому кадрі), можна поправити експозицію, повернути бузковий у студію.

Я не просто так згадала про бузковий колір, з ним у мене було найбільше проблем. Не завжди вдавалося зловити відтінок, який був у реальності. Але обробка допомагала відтворити кольори. При цьому важливо не перестаратися, аби кольори були все ж таки натуральними. Звісно, якщо ви не маєте на меті продаж своєї роботи, то можете фотошопити її досхочу.

неділя, 28 травня 2017 р.

День 22. Ноу-Хау в Sewn Dreams

Тема "Ноу-Хау" для #ts_challenge_sewndreams

Ноу-хау у перекладі означає "знаю як". Це повинно бути щось корисне, унікальне та секретне у виробництві.

І я можу вам зі 100% упевненістю сказати, що  точно ЗНАЮ, ЯК встромити голку у м'яке місце дорогого гостя та змусити його ой-ой-йкати. Не вірите? Спитайте очевидців!

Я досить хаотична панянка в плані голок, і їх частенько можна знайти у найнеочікуваніших місцях. Тому я вирішила зробити для себе додаткову гольницю на швейну машинку. До неї вона кріпиться за допомогою  стрічки, яка у свою чергу фіксується липучкою. Зручності -максимум, витрат - мінімум!



Що отримуємо на виході:

1. Улюблені голки не губляться,

2. Зручне розташування, коли все під рукою,

3. Відсутність ойоййкаючих криків та виключення травматизації з боку гостей.

Ну, що проблема є? Я знаю як її вирішити? Рішення приносить користь? Щодо унікальності, то її виробу додає Містер Лис, який пхає свого носа в усі процеси Sewn Dreams, починаючи від шиття, закінчуючи подорожами. Можна зараховувати до ноу-хау?

Якщо так, то ставимо лайк і ділимося своїми ноу-хау по темі голок. Раптом ми разом винайдемо гольницю, яка ще й буде відстежувати кількість голок на вході та виході. 

субота, 27 травня 2017 р.

День 21. Історія Sewn Dreams у картинках

Хочете побачити мої перші іграшки та порівняти їх з нинішніми роботами? Тоді знайомтеся з тим, що було тоді і є зараз в рамках #ts_challenge_sewndreams

На першому фото мої зайчики, що почалися з Люсі, пошитої ще на татовій Чайці для подруги з Сум у подарунок. Їй вже 4 роки. Тоді я й не знала, що за півроку почну шити іграшки. Також на фото свіжі весільні зайчики, яких я шила в різних варіаціях та кольорах. Але найчастіше у бузковій гамі.

На другому фото мій ляльковий прогрес. Найперша лялька - це Янгол Веста. До неї була написана перша казка-історія. Через півроку я перейшла до розпису обличчя, як у Містера Тіма з ключкою для гольфу. Потім я вишивала личка домовичкам Кузям та дитячим лялечкам-дівчаткам. А одна з останніх лялькових робіт - Принцеса Анабель, яка вже має каркасне тільце.
Останнє фото присвячене єдинорогам у Sewn Dreams. Цей образ став одним з найулюбленіших для мене. А почалося все з Лофіка Сені, який тільки того і вмів, що сидіти. Потім були Єдинорожка Нюша з подружкою Марфушею, що подарували мені натхнення на казку "Смугасте щастя". І апогей у прогресі серед єдинорогів на сьогодні - Жасмінка з подружкою Крапелькою. До речі, вони є в наявності.

Ось така історія моїх пошитих мрій. Сподіваюся, розміри мого квантового стрибка все ж помітні і я впевнено рухаюся уперед.

А завтра на вас чекає не менш цікава тема про секрети Sewn Dreams!

четвер, 25 травня 2017 р.

День 20. Чорно-біле у Sewn Dreams

Для сьогоднішньої теми "Чорно-біле" у #ts_challenge_sewndreams я придумала навіть нову іграшку, але пошити не встигла. Лялька, над якою зараз працюю, йшла дуже норовливо. Довелося трохи посидіти над її одягом.



Тому на тему чорно-білого у мене тільки елементи одягу ляльки шеф-кухаря, якого я робила у минулому році. У кишені сорочки ручка для нотування кулінарних рецептів.

Взагалі, у мене не велика дружба з цією кольоровою гамою. Тож потрібно терміново виправляти ситуацію.

середа, 24 травня 2017 р.

День 19. Творча дружба

Сьогодні в #ts_challenge_sewndreams тема творчої дружби.
Дуже важливо знайти однодумців, які підтримають твої ідеї або ж посперечаються з тобою на творчі теми, заради народження істини. Таким людям на питання "Що робиш увечері?" можна спокійно відповісти "Череп довбу", і при цьому не боятися здатися дивним.

Їм можна надіслати безголове тільце, обмотане тканиною, пояснити на пальцях чергову геніальну ідею та замучити питанням чи підходить сюди цей гудзик. Або ж, наприклад, влаштувати їм мозковий штурм на тему "Вгадай, хто у нас тут народився?" та традиційно прогарчати у відповідь: "Самі ви домовички. Це ж мавпенятко, що не видно?" Потім допрацьовувати образ та почути нарешті заповітне "Вірю!"


А ще вони завжди підтримають та розкажуть про величезні розміри твого скромного таланту, трохи перебільшуючи його масштабність, як справжні рибалки у байках про величину ока спійманої рибки. Але цей аванс ти відпрацюєш у своїй наступній роботі, у черговий раз стрибнувши вище голови.


Ось така вона творча дружба. І я дуже рада та вдячна таким людям у моєму житті. А на фото не менш дружні мавпенята, які шукають нову домівку. Охочих прихистити, зігріти та приголубити, прохання натиснути на кнопочку нижче аби дізнатися як це зробити.


вівторок, 23 травня 2017 р.

День 18. Упаковка для іграшок ручної роботи

Сьогодні для  #ts_challenge_sewnderams хочу розкрити тему упаковки. Питання як упакувати виріб ручної роботи постає перед кожною майстринею. І цьому аспекту творчості варто приділити увагу, бо:

1. Упаковка - це перше, що побачить замовник.
2. Упаковка - це захист роботи при транспортуванні.
3. Упаковка - це неймовірні відчуття казки, коли дістаєш свою Пошиту Мрію, дбайливо приховану від сторонніх очей.

Якою ж може бути упаковка виробів ручної роботи?

Для своїх іграшок я обрала кілька варіантів, що різняться по вартості та зовнішньому вигляду:

1. Мішечки з органзи - найпростіший та найдешевший варіант для упаковки. Потребує мінімум часу, а на виході максимум задоволення.
Підійде для звіряток, дитячих ляльок, текстильних аксесуарів. Не підійде для інтер'єрних робіт, у яких волосся виконано з натуральних матеріалів. Такі роботи краще додатково пакувати у коробку. Про це згодом.

Як пошити: вирізати 1 прямокутник потрібного розміру, скласти пополам, зшити з двох боків. Припуски можна обробити термічно за допомогою запальнички.

2. Мішечки з бавовни чи льону. Вартість таких мішечків вища, але можна розробити цікаві тематичні дизайни, як, наприклад, ці новорічні.



Вартість продиктована ціною матеріалу та більшою кількістю часу, який буде витрачено на пошиття виробу.

Підійде для звіряток, дитячих ляльок, текстильних аксесуарів. Не підійде для інтер'єрних робіт, у яких волосся виконано з натуральних матеріалів.

Як пошити: технологія така сама, як і для мішечків з органзи, але додатково можна перед пошиттям зробити аплікацію та продумати дизайн з використанням різних тканин. Обробити припуски можна оверлоком або зигзагом на швейній машинці.


4. Крафтові або подарункові пакети. Тут все ясно і просто. Купуєш пакет і кладеш туди роботу. Найпростіше, але по вартості виходить дорожче, ніж перший варіант. На них можна нанести свою фірмову печатку, або прикрасити мереживом, тощо.

 3. Коробки.
Серію інтер'єрних робіт упаковую у коробки. На фото величезна кольорова коробка, яку я використовувала для Анабель. Зараз я перейшла на крафтові версії. Їх замовляла під свої розміри. В наявності три види коробок від 15 см до 35 см у довжину. Цей варіант найдорожчий, але виглядає презентабельніше та вирішує питання транспортування.



Всередині коробки папірусний папір. Робота прив'язується до неї стрічкою. Я роблю прорізи у стінці, пропускаю через них стрічку, підв'язую іграшку та не хвилююся щодо її зайвих міграцій по коробці.

Раджу для відправки траспортними компаніями чи поштою додатково обгорнути пакувальними матеріалами (пупирчата плівка, стрейч-плівка, тощо).

День 17. Макрофото та Капітан Боніфацій

Чи часто буває у вас таке, коли через деякий проміжок часу хочеться щось змінити у роботі, бо сьогодні ти знаєш та вмієш трішки більше, ніж учора? 

У мене так буває частенько. Хоча всі роботи я люблю, але все ж немає меж досконалості - то викрійку переробити, то деталей додати, то матеріал змінити. Можливо, в цьому постійному прагненні до змін і полягає прогрес.





На фото давня робота 2014 року - лялька Капітан Боніфацій. Я до сих пір задоволена нею в плані образу. Боніфацій вирішив, що він любитель деталей, тому у ньго є штурвал, власний корабель, карта, якір, компас, годинник, бінокль та цінний вантаж, без якого годі й виходити у далеке плавання! Весь одяг ретельно зістрарений купаннями у каві. Детальніше про ляльку капітана Боніфація можна дізнатись ТУТ

Єдиний нюанс, який я б змінила сьогодні - це розпис його обличчя. Сьогодні я могла б його ускладнити. Але я знаю, що тоді це була межа моїх можливостей. Тому з теплотою згадую цю роботу та ділюся з вами макрофото в рамках #ts_challenge_sewndreams 

понеділок, 22 травня 2017 р.

День 16. Кумедна історія. Містер лис та аеропорт

Кумедні історії трапляються досить часто, тому сьогодні для #ts_challenge_sewndreams випадок з Містером Лисом в аеропорту.

Зібрався одного разу Лис Барселону відвідати. Прихопив з собою про всяк випадок тих двох, котрі його потім будуть у рюкзаку носити. Потрібно відмітити, що зібрався спонтанно. Купив квитки за три місяці на найдешевшу дату ..... і забув.

За тиждень до поїздки згадав та почав активно шукати готель. Лисиці взагалі нічого не петрають у тайм-менеджменті, так що не вірте всьому тому, що тут писали на цю тему кілька днів назад.

Нарешті готель знайдено, чемодан спаковано, Лиса заховано, аби митників не засмучувати безвізовим порушником. На годиннику 4-та ранку та двоє у таксі, не рахуючи рудого Лиса з водієм на додачу, відправляються прямісінько в аеропорт.





В аеропорту ми шукаємо на табло наш рейс. А рейсу немає. Номер ніхто ж не дивився у квитку. Але час-то ми пам'ятаємо. Кілька разів перевіряємо дані табло і навіть у квиток заглядаємо... Є рейс тільки на 12-ту дня, а нашого немає.

Нічого не підозрюючи, йдемо вимагати подати рейс негайно, адже Містер Лис з дипломатичною місією інкогніто летіти бажають. На реєстрації нам з милою посмішкою пояснюють, що ми у Борисполі...

І тут до нас дійшло! Ми не подивилися аеропорт вильоту, прийнявши його за Бориспіль автоматично ... Наш таксист не встиг від'їхати занадто далеко та повернувся за нами, аби відвезти назад до Києва в аеропорт, котрий практично поруч з домом. Ось так ми подорожуємо!

Докладніше про поїздку - ТУТ

П.С. Зараз у мене лисячий бум. Так що встигніть замовити свого, поки я не вишила останні два метри тканини, що лишилися у магазині

субота, 20 травня 2017 р.

День 15. Яскрава подія. Екзамен в Академії Андре Тан

Тема дня в рамках #ts_challeng_sewndreams - Яскрава подія. 

Я спочатку збиралася написати про незабутні емоції від першого замовлення, так як про ярмарку я вже говорила. Але потім наважилася показати це фото, хоч я це і трохи хвалькувато з мого боку.

Проте, в минулому році я здавала іспит з курсу крою та шиття в Академії Андре Тан. Це був період пошуку нових горизонтів для мене, коли я дійсно замислювалася про зміну діяльності. Моя викладачка вмовила принести іграшки з собою. Досі пам'ятаю, як боялася йти на сцену з ними, як переживала і не розуміла навіщо я їх притягла на іспит перед поважною аудиторією. Хіба це цікаво? Але все ж таки я підготувала презентацію з фотоісторією моєї еволюції від іграшок до спідниці. У результаті Пошиті Мрії здали іспит Андре Тану за мене, затьмаривши собою мою спідницю з тафти. Я не очікувала такого теплого прийому і таких щирих слів від головного екзаменатора.



 Другий іспит через півроку був по пальто. Я пошила хвостате пальто оверсайз дуже незвичного кольору. Але під час іспиту знову згадали мої іграшки, замість пальто. 

Тоді я й зрозуміла, що кожен повинен бути на своєму місці і повернулася після довгого затишшя до своїх Sewn Dreams з новими силами. Так світ "втратив" чергового дизайнера одягу і повернув мене у мою стихію!

Ось такі справи, друзі. А якщо розбавити мій хвалькуватий пост філософією, то наостанок скажу, що навіть у самому сірому дні можна відшукати яскраву подія, можливість або нове відкриття, яке зігріє душу теплими спогадами. Важливо просто захотіти його побачити, як вважаєте?

пʼятниця, 19 травня 2017 р.

День 14. Як пошити ляльку. Флізелін

А я продовжую знайомити вас з хитрощами та тонкощами процесу створення іграшки, так що, зовсім скоро, ви самостійно зможете пошити свою першу ляльку по викрійкам з інтернету. 

Отже, зворотний бік роботи для #ts_challenge_sewndreams

Те, що лишається за кадром. Тканину для своїх ляльок та деяких іграшок я стала проклеювати флізеліном. Що це дає? 

1. Більш плавна лінія без заломів з лицьової сторони. Хоча на обличчі іноді все ж бувають проблемки, але ми вже знаємо з ким дружити у цьому випадку (див. пост нижче) 

2. При тугому набиванні шов не розійдеться. Робота виглядає акуратніше.

3. Краще лягає вишивка личка на тканину.

4. Проклеювання плюшу, який тягнеться в обидві сторони, контролює фінальний результат. Така тянучість матеріалу може"роздути" іграшку і зіпсувати роботу. Так як іграшкових дієт ще не придумали, на допомогу приходить флізелін.





Отакі маленькі хитрощі від Sewn Dreams

четвер, 18 травня 2017 р.

День 13. Як пошити ляльку. Шви та праска

Наступний день марафону і мій улюблений лайфхак для #ts_challenge_sewndreams

Так що доброго ранку, друзі!

Жодне заняття в Академії Андре Тан не обходилося без крилатої фрази нашого викладача Алли Нудель: "Портной гадит, утюг - гладит". Отже, сьогодні й поговоримо про те, що такого чудить кравчиня та наскільки міцною має бути дружба із праскою.

Бавовна не зовсім простий матеріал у роботі, як здається на перший погляд. Вона проявить будь-яку помилку при стачуванні деталей у вигляді заломів, кутів або ж нерівному краї. Особисто мене це дратує.

Найчастіше я зтикалася з цією проблемою на зайчиках та на головах ляльок. Якщо згадати фразу, з якої ми почали сьогоднішню розмову, то можна здогадатися, що рішення я знайшла у прасці. Набиті заготовки з бавовни я проходжу по швах праскою. Заломи і будь-які нерівності зникають. Ще можна збризнути водою. Бавовна підсяде після волого-теплової обробки і всі помилки чудо-рукодільниці зникнуть.



Ось такий лайфхак. Сподіваюся, комусь стане у нагоді. Якщо є питання, які було б цікаво дізнатися ще, то пишіть і я з радістю поділюся з вами інформацією.

П.С. На фото мої весільні зайченята

понеділок, 15 травня 2017 р.

День 12. Тайм-менджемент у творчості

Про тайм-менеджмент у творчості в рамках #ts_challenge_sewndreams хочете почитати? 

Пошиття іграшок досить затратний по часу процес. Спочатку годинник відстукує час на ідею, потім на пошук матеріалів, розробку викрійки, власне пошиття, фотографування, написання текстів, просування себе як майстра, тощо. Тому найулюбленіше питання усіх про те, як я встигаю. Відповідь цілком очевидна - я не встигаю. Не можна охопити всього, але можна легше ставитися до так званих не встигань.



мистер лис, лис из маленького принца


Що стосується пошиття іграшок, то я ділю роботу на етапи. Найпростішими є стачування деталей та набивання. Ці етапи я можу робити у будь-якому стані, навіть, коли натхнення ховається десь під диваном. Так я не витрачаю даремно час, коли не можу створити щось нове, а займаюся технічними процесами. Крім того, це ділить "слона" на складові частини, з якими простіше впоратися.





Скільки часу ви витрачаєте на простій, якщо справа не йде? Навіть якщо дедлайн підтискає мене у глухому та темному кутку, я відкладу роботу, яка застопорилася, та відволікуся на щось інше. Рішення зазвичай не змушує на себе чекати, і справа знову набирає обертів. Як показує практика, робота закінчується набагато простіше та швидше.





Ще один цікавий момент з практики. Бувають моменти, коли ще вчора потрібно було закінчити роботу, але натхнення пропало. В такому випадку я перебираю матеріали. Я розкладаю усе по місцях, викидаю зайве, розчищуючи таким чином свій простір. Натхнення приходить саме по собі. Андре Тан на своєму майстер класі розповідав, що має коробочки з клаптиками тканин та ідеями, зібраними впродовж довгого періоду часу, але не втіленими у життя. Тож, коли натхнення забарилося, він перебирає вміст цих коробок. Так що творчі люди цілком піддаються самоконтролю. Питання тільки в тому чи є у них на те бажання...




Якось я вводила жорсткий регламент роботи за порадами однієї розумної книжки - 45 хвилин роботи, 15 хвилин відпочинку. При цьому відпочинком вважається зміна діяльності. Але така система не прижилася. Творчий порив не завжди уміщався у 45 хвилин і можна було втратити запал. Хоча можливо комусь ця ідея сподобається.

І найголовніше, я дозволяю собі лінуватися, віддаючись цьому солодкому процесу цілком та повністю! При цьому я не думаю про справи, запущені до цього, не шукаю по ним інформацію, а просто байдикую. Це дає приплив нових сил та ідей. А дозвіл на лінь не обтяжуває мене душевними роздираннями за безцільно прожитий день.


А які у вас стосунки з часом?

Фото Віталій Могиленець


А які у вас стосунки з часом?

неділя, 14 травня 2017 р.

День 11. Мій перший вихід у світ

Ви вже зрозуміли, що в кінці травня особливо уважним читачам можна буде іспит на знання історії Sewn Dreams влаштовувати? 

А раз так, то продовжу участь у #ts_challenge_sewndreams. Тема дня - Мій перший вихід у світ. У цього питання є дві складові, а саме, он-лайн та живий вихід.

Я вийшла в он-лайн досить швидко, створивши блог. Не могла показати роботи майбутній замовниці. Так з'явився мій простір, в якому я несміливо публікувала перші пости. Як же я боялася, натискаючи кнопку Публікація! Мій перший пост був датований 22-им грудня 2013 роком і коротенько розповідав про зайку Люсю - ТУТ. Як бачите, я не була така багатослівна раніше. Я боялася писати... Подолати мої страхи допомогли знайомства в блогосфері з тими, хто активно та легко спілкувався зі своїми фолловерами. Зараз мені легше писати, щоправда, публікуючи казки або розповіді з роздумами, я все ще хвилююся.


Мій живий вихід відбувся у жовтні 2015 року і став єдиним до сьогоднішнього дня. Я брала участь в осінньому ярмарку. До цієї події мені допомагали готуватися всі близькі. Хтось фарбував прищіпки для вухатих зайців, хтось діставав вазу у вигляді кореня, хтось лаявся з фірмою по оренді столів та домагався бажаного за дві години до події, хтось звозив гарбузи, сіно, качани кукурудзи з села, хтось збирав осіннє листя в лісі, хтось носився по Епіцентрам у пошуках забору, бо мені хотілося зробити фотозону для гостей стенду .. . 




В результаті біля мене топталися відвідувачі, всім кортіло отримати фото на пам'ять у вінку, спеціально замовленому для цієї мети. Діти качали зайців, підвішених на прищіпки, а я отримала море задоволення від події та підтримки близьких! Докладніше про це можна почитати ТУТ




Правда, більше я у світ наживо не виходила. Здебільшого через непомірно високі ціни на участь у виставкових заходах. Але якщо це станеться ще раз, я вже знаю, як оформлю свій стенд

субота, 13 травня 2017 р.

День 10-ий. Запропонуйте майстра

Сьогодні в #ts_challenge_sewndreams тема дня "Запропонуйте майстра" 

Я вирішила розповісти вам про Энчик Русинову, яка не просто вдихає життя у шматочки текстилю, створюючи неймовірних звіряток, а ще й ділиться своїми знаннями з іншими. Для кожного у неї знайдеться слово підтримки, а її промінчиків тепла вистачить на всіх! Її іграшки такі милі і зворушливі, що навряд чи лишать когось байдужим. 

Овечку Сьюзі я шила у Наташі на майстер класі пару років назад по її авторській викрійці. Поки вибирала фото для посту так захотілося пошити ще одну Сьюзі!




Коли я тільки потрапила у світ блогів, то відкривала для себе море надихаючих профілів, в яких можна були віднайти багато цікавої інформації. Сьогодні я досі спостерігаю за успіхами деяких дівчат, шлях котрих починався звідси. Тепер вони стали відомими та успішними майстринями. Пропонують майстер-класи та мають тисячі прихильників. Для них простий домашній хендмейд переріс в основну професію. Це надихає рухатись далі й інших, вірити у свої сили та пробувати нові напрямки.

День дев'ятий. Найкраща робота

Сьогодні в #ts_challenge_sewndreams тема кращих робіт.

Думаю, що це не просте питання. Я не знаю, яка робота краща. Кожна для мене дорога по-своєму, бо у кожній з них є своя історія. Я шила Містера Лиса аби підтримати дівчинку у важкий для неї час, я створювала янголятко Лізоньку для дівчини, яка вірить у дива, чарівниця-вишивальщиця Варварушка була уособленням улюбленого заняття мами моєї замовниці. Навіть, дитячі лялечки шились під якісь історії, написані життям.


Кожна нова робота мені завжди здається кращою за попередні. І, напевно, зі сторони ліпше видно, яку з них варто виділити. Проте, мені здається, що для кожного замовника робота, яка потрапила до його рук, буде найкращою. 

Спочатку я хотіла зробити колаж з тих робіт, які можу виділити, але відібрати їх виявилося справою не з легких. Тому покажу просто Слоняшку Карамельку, солоденьке ім'я якої народилося перш ніж вона сама!




четвер, 11 травня 2017 р.

День восьмий. Інструменти для створення іграшки

Напевно, ви вже зрозуміли, аби пошити мрію мені довелося зробити перший крок у творчий світ, запастися матеріалами, довіритися натхненню, відкритися новим горизонтам, звити затишне робоче місце і взятися в кінці-кінців за справу. А в цьому мені допомагають різноманітні інструменти.




Наприклад, у великій коробці у мене дриль з набором свердел до 3 мм і шліфувалок. Нею можна робити дірочки в підставках, зліплених ручко-ніжках та головах для ліпних ляльок. 

Ще у мене кілька пар ножиць - одні для паперу та клейових матеріалів, а інші тільки для тканин. Всі домашні знають, що використання цих ножиць не за призначенням, викликає прокляття злісних Покусяки та Покричаки. Так що їх краще обходити стороною. 

Для розпису лялькових облич я використовую простий м'який та пастельні олівці, щоб потім розтушувати це все пастеллю. Без пензликів теж не обійдеться жодне личко. 

Найтрадиційнішим інструментом всіх іграшколюбів є паличка для суші для набивання тілець. Ще можна набивати медичними щипцями, як на фото. Також ними зручно вивертатати вузькі деталі. 

Мені здається, що мій улюблений блокнот з маленьким принцом від  Молескін теж можна сміливо записати до числа інструментів. Бо саме там оселяються ідеї.

За кадром лишилися ваги та сантиметр, які допомагають дізнатися точні дані новонароджених мрій. 

Ну, а головною помічницею у мене була і є швейна машинка Janome 7524e. Її я показувала, коли розповідала про робоче місце. З нею у мене трапилася любов, яка переросла у взаємовигідну співпрацю! 

Ось такий інструментальний день в рамках #ts_challenge_sewndreams